Виктор Лещинский: В Киеве 90% мостов и путепроводов такие же «уставшие», как Шулявский мост

На сайте «Главред» состоялся чат с вице-президентом Академии строительства Украины, руководителем независимой экспертизы «ПРОЭКСП» Виктором Лещинским. Общаясь с читателями, он рассказал, в каком катастрофическим состоянии на сегодня находится система подземных коммуникации в Украине, а особенно в небольших провинциальных городах, почему провалившийся асфальт и рухнувшие в ямы с горячей водой машины становятся для нас обычным явлением, почему любой снегопад или ливень превращается в стихийное бедствие для украинских городов, какими нормами и требованиями к безопасности чаще всего пренебрегают отечественные застройщики, почему селиться выше 20-го этажа в Украине можно только на свой страх и риск, какие из киевских мостов могут повторить судьбу Шулявского моста, а также что ждет «город-призрак» на Подоле – район Воздвиженка.

Представляем стенограмму чата с Виктором Лещинским.

Наталя, м. Київ: Ми бачимо щодня провалля на дорогах у містах, фонтани кропу та людей, що через відключені батареї перекривають дороги. Прогнила інфраструктура вже впливає і на політику. Що з цим робити? За вашими оцінками, які комунікації в найгіршому стані?

Виктор Лещинский: Система комунікацій, якою ми сьогодні користуємося, розбудовувалася ще за радянських часів, після війни, в 50-60-х роках ХХ століття. Термін її експлуатації складає 40-50 років. При цьому ні за радянських часів, ні за 25 років незалежності України майже не проводився капітальний ремонт та реконструкція систем водопостачання, водовідведення та теплозабезпечення населених пунктів. Через у нас постійно відбуваються якісь аварії чи прориви. І на сьогоднішній день латання аварійних ділянок увійшло в щоденну практику.

Лише декілька міст в Україні пішли на отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій (Світового банку, ЄБРР та Європейського інвестиційного банку) на реконструкцію мереж водопостачання, водовідведення й теплозабезпечення міст.

Лише повна модернізація та реконструкція систем у місті дасть можливість перспективного розвитку населеного пункту.

Прокопенко Василь: Вікторе, скільки коштів треба орієнтовно і скільки часу, аби підземні комунікації не загрожували життю людей? Хоча б у Києві? Маєте підрахунки?

Виктор Лещинский: Жодного детального вивчення ситуації, що склалася з підземними комунікаціями у місті Києві, ніхто не проводив за часів незалежності України. Є лише певні розрахунки, які свідчать про стан теплових мереж – йдеться про зношеність приблизно 85% комунікацій.

Щоб вирішити цю проблему, знадобляться десятки мільярдів гривень і не менше десяти років кропіткої роботи комунальних служб.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Oleg_: Ваша оценка: в каком состоянии находятся подземные коммуникации городов сегодня? Отличается ли в этом плане ситуация в столице и небольших провинциальных городах? Чем аукнется нам беспечность, если капремонты этих подземных городских систем не будут осуществляться еще 10-15-20 лет? Чем это грозит Киеву?

Виктор Лещинский: Что касается небольших провинциальных городков, то вместо коммуникаций там остались только траншеи, направления течения «содержимого». А самым ценным в этих коммунальных предприятиях, как правило, остается здание конторы (административного здания). Так что реконструкция в этом случае является только формальностью, а реально в таких городках необходимо заново отстроить коммуникации.

Что же касается столицы и областных центров, тот тут ситуация намного лучше, но тоже плачевна. Только комплексная реконструкция системы подземных коммуникаций приведет к гармоничному ее использованию.

А что нас ждет через 20 лет? Например, дополнительные рукава речки Днепр. 🙂

Тамара Федоровна, Киев: Вы можете четко сказать, кто именно виноват в затоплении Киева после каждого летнего ливня? Почему каждый ливень у нас превращается едва ли не в стихийное бедствие?

Виктор Лещинский: За все, что касается обслуживания и капитального ремонта ливневой канализации, отвечает коммунальная корпорация «Киевавтодор» либо другое коммунальное предприятие, на балансе которого находится ливневая канализация в тех или иных местах. Соответственно, только от работы данных предприятий зависит состояние ливневых канализаций.

Snezha: Ми входимо в зиму і снігопади. Часто влада на місцях до цього не готова. Як уникати снігових колапсів?

Виктор Лещинский: Ні снігових колапсів, ні дощів ми ніяк не уникнемо, бо це – примхи природи. Що стосується ліквідації наслідків таких природних явищ, то повна відповідальність за це лежить на комунальних службах органів місцевого самоврядування. І те, наскільки комунальні підприємства готові до великих снігопадів, залежить лише від керування цими підприємствами та бюджетів на закупівлю нової техніки, її ремонту тощо.

Svitl53: За вашими спостереженнями, як керівника незалежної експертизи, якими вимогами найчастіше нехтують наші забудовники, зводячи свої споруди, зокрема, житлові будинки, які порушення можна вважати лідерами у нас?

Виктор Лещинский: «Лідерами» є порушення в сфері санітарних норм (інсоляція квартир, санітарні відстані тощо), пожежної та техногенної безпеки та екологічних норм.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Vopros: У меня вопрос по поводу, наверное, самой плотно заселенной улицы Киева – ул. Олени Пчілки (Позняки). И, несмотря на то, что на этой улице уже нет даже минимального скверика или клочка зелени, застройка по-прежнему продолжается, и высотки (как правило, 25-этажки) растут, как грибы после дождя. Но! В совершенной близости к этой улице находится технический водоем, куда сбрасывает промышленные отходы Дарницкая ТЭЦ, так называемое, «озеро» Горячка. О плачевных последствиях такого соседства для здоровья жителей этой местности уже говорилось не раз. Вопрос: кто и на каких основаниях позволяет застройку такого экологически небезопасного места? Как, по-вашему, следует решить эту проблему? Почему она не решается, по вашему мнению, есть ли перспектива, что у нас перестанут закрывать глаза на это?

Виктор Лещинский: Что касается Дарницкой ТЭЦ, то могу с уверенностью сказать, что в мае этого года она открыла разрешение на строительство современных фильтрационных установок для улучшения экологической ситуации в микрорайоне.

По поводу разрешения на строительство многоэтажных домов на улице Пчелки следует отметить, что все разрешения на разработку проекта вначале дает Департамент городской архитектуры. Так что, наверное, таково его видение развития данного микрорайона.

Мартинова В.: Вікторе, поясніть, будь ласка, чим небезпечно оселятися в Україні на високих поверхах, наприклад, вище 20-го? Найчастіше, про що доводиться чути, що, з точки зору пожежної безпеки, це дуже ризиковано, бо, зокрема, у наших пожежних драбини не розраховані на такі поверхи, а стрибати – не вихід, бо надто високо тощо. Чи правда ще так? І які нюанси є ще? От ви б радили оселятися, наприклад, на 25-му поверсі?

Виктор Лещинский: Здания выше 72,5 метров высотой (это приблизительно 24 этажа и выше) являются экспериментальным строительством. Такое строительство должно проходить с сопровождением научно-исследовательского института.

В таких зданиях обязательно предусматривается отдельный пожарный лифт. Что касается пожаротушения, пожарной сигнализации и планов эвакуации, то к ним применены самые жесткие требования.

Но, в свою очередь, могу сказать, что далеко не все строители у нас эти нормы соблюдают…

Леонид: Как по-вашему, следовало бы поступить с «хрущевками», срок эксплуатации которых уже либо подходит к концу, либо уже истек?

Виктор Лещинский: Данный вопрос в этом году глубоко изучала Академия строительства. Украине следует обратить внимание на опыт поляков, словаков и чехов – они знают способы реконструкции зданий без отселения. Но все же ответить на ваш вопрос можно будет только после комплексного обследования всего старого жилого фонда, которое позволит нам понять: какие объекты возможно реконструировать без отселения, какие – с отселением, а какие необходимо сносить.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Васечкин: Скажите откровенно, можно ли сейчас назвать Подол элитным столичным районом? Или он в зоне риска коммунального коллапса?

Виктор Лещинский: Подол как таковой начал свою историю строительства с середины-конца XIX века. Он интересен своей исторической средой. Однако учитывая то состояние, в котором находятся жилые объекты и транспортная инфраструктура Подола, к элитному району его трудно отнести.

Подолянка: Виктор, какая судьба, на ваш взгляд, ждет «город-призрак» на Подоле – район Воздвиженку? Что, по-вашему, следует с ним сделать? И какие основные причины, почему он пустует?

Виктор Лещинский: Какая судьба может быть у имущественных комплексов, которые находятся на месте, где на протяжении долгих лет находились скотобойни?

Сегодня это место может служить лишь декорацией для съемок роликов, клипов и фильмов. Не более того.

Одна из объективных причин, почему этот район пустует – это то, что он находится в оползнеопасной зоне. Наверное, этого не учли, когда его строили.

dimdim: У всех у нас свежи воспоминания об «уставшем» и обвалившемся Шулявском мосте. Скажите, каким мостам и путепроводам в столице может грозить такое же будущее? На какие объекты вы бы призвали обратить внимание местные власти?

Виктор Лещинский: «Уставшие» у нас 90% мостов и путепроводов. Ни на одном из таких объектов ни разу не проводился капитальный ремонт.

Прежде всего, следует обратить внимание на мост Метро. О его неутешительном состоянии говорят десятки заключений государственных и частных проектно-исследовательских институтов, работы ученых и обращения общественных организаций в сфере строительства.

Роман Дмитрович: Пане Лещинський, бачу вас здебільшого розпитують про житлове будівництво, а хотів би запитати дещо про інше, якщо ви знаєтеся на цій темі. Цікаво було б почути оцінку фахівця щодо стану дамби у Вишгороді. Бо екологи давно б’ють на сполох, що її давно не ремонтували і не зміцнювали. Чи відповідає це дійсності? І чим небезпечне нехтування проведенням капітальних ремонтів цієї надважливої споруди?

Виктор Лещинский: На таких стратегічно важливих об’єктах, як Вишгородська дамба, постійно проводять моніторингові випробування міцності та надійності споруд і механізмів.

В якому стані саме зараз даний об’єкт, мені важко сказати. Але переконаний, що на такому надважливому державному об’єкті капітальний ремонт повинен проводитися часто. Нехтування цим потягне за собою відповідальність багатьох людей – від інженерного складу обслуговуючої організації до перших керівників держави.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Cvb: Поясніть, будь ласка, ситуацію з Генпланом Києва, чи є він взагалі? Чи є він адекватним? Адже, якщо не помиляюся, тих Генпланів аж два: один, що був прийнятий у 2002 році, другий, який ще за Черновецького почали розробляти і досі над ним мудрують за Кличка… Якщо Київ справді має Генплан, то чому у нас тоді постійно виникають якісь проблеми типу незаконної забудови, зведення споруд-уродів (як той сумнозвісний театр на Подолі), знищення озер задля зведення чергової висотки тощо?

Виктор Лещинский: Генеральний план, як звітувала преса, виконаний на 70%. Ще гіршими є справи з Історико-архітектурним опорним планом міста Києва.

Чому Генплан не можуть ухвалити вже протягом стількох років? Мабуть, це і школяру зрозуміло: поки немає чіткого плану забудови міста, можуть постійно змінюватися правила гри та ситуація довкола певних цікавих земельних ділянок.

IvaniukSonia: Что вы считаете основными факторами, которые представляют угрозу для сохранности исторической части Киева, памяток архитектуры? Что чаще всего губит их?

Виктор Лещинский: Недобросовестные балансодержатели.

Inga: Поділіться, будь ласка, вашим баченням того, як зберегти старовинні осередки та історичну забудову у Києві і в інших містах? Сьогодні, здається, все це стрімко зникає.

Виктор Лещинский: Впевнений, що єдиним шляхом є зміна законодавства на більш жорстке в частині покарання за руйнування об’єктів культурної спадщини, аби залишати об’єкти-пам’ятки архітектури незмінними, без добудов, які спотворюють архітектурний ансамбль як центру Києва, так і інших міст.

Ветвицкий М.: Объясните, пожалуйста, чем чревато строительство высоток (20 этаж +) в центре Киева?

Виктор Лещинский: Центр Киева является историческим ареалом столицы и сам по себе не позволяет без множества бюрократических систем строить многоэтажные дома (около 20 этажей и выше). На холмах и склонах центральной части города наблюдается довольно сложная геологическая карта грунтово-подземных вод. Еще в XVIII-XIX столетиях, изучая все эти вопросы, архитекторы строили дома не выше четырех-пяти этажей. А если обратить внимание на тот же вопрос реконструкции и пропускной способности коммуникаций, которые находятся в центре столицы, то можно прямо сказать, что они не рассчитаны на постоянную нагрузку такими объектами.

kati_9: За вашим прогнозом, яка доля проблемних довгобудів?

Виктор Лещинский: Наскільки я знаю, при КМДА намагаються створити комунальне підприємство, яке займатиметься питанням добудови довгобудів. І робитимуть це різними шляхами – об’єднанням інвесторів, заміною балансоутримувачів, залученням інвестицій. В кожному конкретному випадку це буде індивідуальне рішення.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Сергей_36: Что делать с большим количеством заброшенных промышленных объектов по Киеву? Ваше профессиональное мнение.

Виктор Лещинский: Появление большого количества промышленных объектов в столице было вызвано проведением широкой индустриализации в постсоветское время.

Однако сегодня многие объекты промышленности должны быть вынесены за пределы города. В принципе, это и происходит.

А те территории, где находились промышленные объекты, должны быть переведены в другую категорию земель и использованы по новому назначению, которое продиктует развитие городов в генеральных планах.

Fazil: Пане Вікторе, як ви гадаєте, скільки років піде на відбудову знищених війною міст Донбасу? Поділіться вашим баченням того, як взагалі ліпше вчинити з містами й селищами, що найбільше зруйновані? Реставрувати старі споруди і будинки, або зносити вщент і будувати геть нові, або інший варіант?

Виктор Лещинский: Час розставить всі крапки над «і». Коли настане мирний час, і Донбас повернеться під контроль України, тоді й буде прийнято рішення про відновлення тих чи інших територій.

Але передусім потрібно буде з’ясувати, скільки людей будуть готові повернутися в ті села і міста.

Borys: Где сейчас в Киеве жить безопасно? Имеется в виду не криминогенный фактор.

Виктор Лещинский: Каждому жителю Киева комфортно там, где он чувствует себя безопасно: кому-то комфортно жить на Троещине или Борщаговке, а кому-то и Печерск кажется криминогенным районом.

По последним данным агентств недвижимости, самым комфортным районом для жизни в Киеве считается Оболонь.

Жуков: Чем Киеву угрожают многотысячные жилые комплексы буквально за чертой города?

Виктор Лещинский: Когда поля застраиваются многотысячными жилыми кварталами, не создается общая система сбалансированных транспортных развязок и развития социальных объектов (больниц, школ, детских садов и так далее), а также не создаются рабочие места для жителей, которые ежедневно вынуждены ездить в столицу на работу и по дороге туда и обратно стоять в многочасовых пробках.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Skeptik: Чи справді українська будкомпанія, будуючи елітні ЖК, може використовувати останні технології?

Виктор Лещинский: Рынок очень насыщен объектами коммерческой недвижимости, предлагается множество квартир, офисных помещений разного вида и типа. Строительные компании уже не первый год стараются применять усовершенствованные и новейшие технологии в строительстве. В рекламе постоянно используются «умные дома», «умные квартиры», энергоэффективные технологии. И, как правило, это не только рекламный ход, но и реальное использование таких технологий при строительстве.

Tetiana: У Києві є, кажуть, комерційні ЖЕКи. Їх поява виправдана?

Виктор Лещинский: Рынок дал возможность коммерческим ЖЭКам появиться и развиваться не только в столице, но и в других городах Украины. Как правило, их услуги дороже, и, по идее, они должны быть качественнее, чем услуги коммунальных эксплуатирующих организациях.

Что касается контроля над деятельностью коммерческих и государственных ЖЭКов, а также выбора, где обслуживаться – у одних или у других, покажет только время.

Георгій: Децентралізація дала місцевій владі мільярди гривень. Чи витрачають їх на будівництво? Що будують в регіонах?

Виктор Лещинский: Насправді децентралізація дала величезні кошти, які залишаються у місцевих бюджетах. В першу чергу, кошти витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації соціально значущих об’єктів (шкіл, дитячих садочків), модернізацію котельнь, місцевих доріг та тротуарів, утеплення будинків та заходи, спрямовані на застосування енергоефективних технологій як в адміністративних будинках і спорудах, так і у житлових багатоповерхівках.

Kyiianyn: Ви проводите незалежну експертизу різних проектів з регіонів. Яка їхня якість?

Виктор Лещинский: Якщо порівнювати з проектами, які надавалися на початку 2017 року, коли система отримання дозвільних документів була іншою, сміливо можу сказати, що в 2018 році проектно-кошторисна документація є набагато якіснішою. Змінюється підхід інвестора та проектанта до якості документації і подальшого будівництва об’єктів у зв’язку зі зміною певних державних будівельних норм.

Oleg Gavrylovych: Скажіть, а що відбувається з кадрами на будівництві? Чи є кому будувати, чи всі виїхали на Захід?

Виктор Лещинский: Ця проблема актуальна не лише для будівельної галузі, але й для країни в цілому. Не вистачає саме будівельних кадрів, робітничих спеціальностей і на будівельних майданчиках, і на виробництвах. Держава не стимулює молодих людей вступати на такі спеціальності, не стимулює батьків вести свою дитину саме до технікуму чи коледжу на здобуття робітничої професії будівельника, муляра, каменяра, сантехніка.

Сьогоднішній день диктує нові реалії: бухгалтер та юрист в офісі отримують меншу зарплату, ніж людина, яка може провести якісну комунікацію у квартирі, офісі та на великому будівельному об’єкті.

Цьому питанню останні півроку Академія будівництва приділяє велику увагу. Ця проблема вивчається не лише на території України – ми також шукаємо відповідь у колег з Євросоюзу, котрі пройшли цей шлях 20 років тому.

Виктор Лещинский
Виктор Лещинский / Главред

Лісовий В.Д.: Ви – віце-президент Академії будівництва України, багато спілкуєтеся зі студентами. Як залишити в Україні молодих архітекторів, проектувальників і виробничників?

Виктор Лещинский: Сучасні технології та комунікації дають можливість спілкуватися та працювати на аутсорсингу з будь-якою країною та підприємством, в будь-якій точці світу. Тому саме у проектантів та архітекторів питання про їхній виїзд за кордон не так гостро стоїть, як у людей із робітничими спеціальностями, яких сьогодні потребує ринок – вони потрібні і на будмайданчиках, і на виробництвах. Єдине, що може мотивувати їх залишитися в Україні – це високі соціальні стандарти та достойний рівень заробітної плати.

Юлия, Киев: Какие цели в работе в этом году ставила перед собой Академия строительства? Что получилось, а что – нет, и почему?

Виктор Лещинский: В этом году Академия строительства Украины отпраздновала свои 25 лет. Также в этом году проведены десятки специализированных научных семинаров в регионах, налажены контакты со многими европейскими институтами, подняты такие вопросы как: реновация старого жилого фонда, трудовая миграция, качество проектно-сметной документации. Общими усилиями мы добились решения вопроса поднятия заработной платы строителям в бюджетной сфере (в Киеве, если не ошибаюсь, теперь это 11 250 гривен).

Фото Вячеслава Ратынского

Previous Article
Next Article

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *